Ярослава Писаревич - псевдонім Яра Горбець святкує 7лютого ювілей.
Народилася в селі Гаї-за-Рудою Зборівського району Тернопільської області. Закінчила Львівське медичне училище. Працювала в Підкамінській дільничій лікарні.
Медик за професією, але поетеса в душі. В її творчому доробку поезія для дітей і дорослих.
Вийшли друком такі збірочки:
1. "Прочитайте дітям"- 2005 року,
1. "Прочитайте дітям"- 2005 року,
2. "Хвилює лиш природи цвіт..." - 2006 року,
3. "Доля вередлива." - 2006 року,
4. "Земле моя, вишиванко!" - 2007року,
5. "Я - осінь " - 2007 року
4. "Земле моя, вишиванко!" - 2007року,
5. "Я - осінь " - 2007 року
6. "ДолІ з мажору у мінор"-2011 року.
Ми працівники Підкамінської селищної бібліотеки
вітаємо Вас з ювілеєм
Ярослава Василівна і бажаємо Вам:
вітаємо Вас з ювілеєм
Ярослава Василівна і бажаємо Вам:
Нехай душа у вас ніколи не старіє,
На білій скатертині будуть хліб і сіль,
Своїм теплом вас завжди сонце гріє
Слова подяки линуть звідусіль.
В житті нехай все буде, що потрібно,
Без чого не складається життя,
Любов, здоров’я, щастя, дружба
Та вічна нестаріюча душа.
Смійтеся більше і менше сумуйте,
Щораз багатійте, ще краще ґаздуйте,
Хай думи ніколи спочинку не знають,
Хай легко, мов крила, внучат пригортають,
Хай серце ще довго тріпоче у грудях,
Живіть до ста років на поміч всім людям
Здоров’я міцного вам зичимо щиро
Ласки від Бога, від людей добра
На многії і щасливії літа.
На білій скатертині будуть хліб і сіль,
Своїм теплом вас завжди сонце гріє
Слова подяки линуть звідусіль.
В житті нехай все буде, що потрібно,
Без чого не складається життя,
Любов, здоров’я, щастя, дружба
Та вічна нестаріюча душа.
Смійтеся більше і менше сумуйте,
Щораз багатійте, ще краще ґаздуйте,
Хай думи ніколи спочинку не знають,
Хай легко, мов крила, внучат пригортають,
Хай серце ще довго тріпоче у грудях,
Живіть до ста років на поміч всім людям
Здоров’я міцного вам зичимо щиро
Ласки від Бога, від людей добра
На многії і щасливії літа.
Читаємо дітям поезію Ярослави Писаревич.
Яра Горбець
Дві
батьківщини.
Дві батьківщини в птаха,
Що в вирій відлітає.
"Яка ж йому рідніша?"-
Онук мене питає.
Ідемо до лелеки
Щоб в нього запитати:
Яка земля для птаха,
Неначе рідна мати?
"А та, де народився,
Де пір"ячком укрився,
Де вивчивсь в вись злітати...
Це серцем треба відчувати", -
Так відповів лелека,
Що повернувсь здалека.
Що ніжився в гнізді
У нашому дворі.